Володимир Бондар, лідер фракції «Солідарність» у Волинській обласній раді, переконує, що представницький орган влади нині працює консолідовано, бо «облрада намагається чути тих людей, які мають іншу думку». Попри це, Володимир Налькович – лідер саме опозиційної фракції. Чи вважає опозиція 21-шу сесію облради результативною? І які зі знакових рішень підтримала провладна «Солідарність»? Про це – у бліц-інтерв’ю із Володимиром Бондарем для «Першого каналу соціальних новин».
– Почнемо з лісу. Одне зі звернень, прийнятих волинськими обранцями 26 вересня, стосувалося внесення змін до Податкового кодексу. Йдеться про те, аби відмінили необхідність сплачувати за лісові землі ще й земельний податок. Справді є гостра необхідність, аби облрада зверталася до Президента та інших із такою проблемою?
– Проблемних питань у лісовій галузі нині є дуже багато. Це і фінансування, яке сьогодні відсутнє, і нелегальні рубки, і незареєстровані пилорами, уніфікація класифікації кодів між ЄС та Україною… Для Волині це все дуже важливі теми. Під час сесії в облраді прозвучала проблема усунення подвійного оподаткування галузі. Нині лісова галузь оплачує дуже багато податків. І рентну плату, яка складається в тому числі і з земельного податку. На жаль, Верховна Рада прийняла закон, яким додатково оподаткували лісову галузь земельним податком. Лісова галузь вже його сплачує.
Але поява такого роду платежу не може не викликати збурення від лісівників. По-перше, це ставить лісову галузь в непрості умови: ми не можемо платити, бо не маємо з чого. Безперечно, це у кінцевому варіанті відобразиться на ціні ресурсу. І ми в такий спосіб «гасимо» і лісову галузь, і переробну. Ми збільшуємо ціну виробництва тих же дров для населення. Вона зросте на 500 гривень, а це – нонсенс! Тому, власне, і було прийняте таке рішення. Дуже дякую Волинській обласній раді, що вона його підтримала своїм голосуванням.
– Як вважаєте, чи почули меншість в обласній раді під час сесії?
– Ви знаєте, я не бачу зараз ні більшості, ні меншості. Ми шукаємо можливості конструктивно вирішувати питання.
Не бачу, щоб хтось сьогодні твердо був у меншості, чи твердо в більшості. Левова частина питань приймалися консолідованим рішенням. Це приємно. Бо напрацьовуються моменти, які сьогодні важливі.
І бюджетні проекти пройшли без серйозних дискусій, і майнові рішення, і заяви – все було прийнято майже одностайно. Це говорить про те, що обласна рада намагається чути тих людей, які сьогодні мають іншу думку.
– На сесії прозвучав запит Олександра Пирожика щодо ділянок, які надали у користування приватним особам на території ботанічного заказника «Воротнів». Він просить правоохоронців за наслідками журналістського розслідування на цю тему провести перевірку і таки повідомити, чи порушили закон лісівники. Яка ваша думка з цього приводу?
– Наскільки я знаю, там все відбувалося відповідно до чинного законодавства. Я не достеменно вивчив цю тему, але як мені доповідають, все там абсолютно законно. Це відбувалося до мене, тому можу про це говорити спокійно. Була дотримана процедура, передбачена законом.
– Голова Волинської облдержадміністрації Олександр Савченко цього дня вийшов до трибуни, бо вирішив прозвітуватися перед депутатами. Хоч звіту як такого в порядку денному не було. Як Ви оцінюєте результат роботи Савченка на його посаді, ви ж і самі – екс-голова ОДА?
– Найбільш невдячна робота – це когось оцінювати. Кожен голова ОДА приходить у свій час, і йому доводиться вирішувати ті питання, які актуальні для цього часу. Не можна порівнювати роботу, не беручи до уваги той відрізок часу і ті умови, в яких вони працювали.
Мені складно за півроку оцінити роботу голови обласної адміністрації, бо я знаю, що то системна праця цілого органу. Голова має організувати роботу всього механізму так, як би йому хотілося. Це не рішення одного дня. Треба визначити, де робота неефективна, знайти людей, яких варто замінити, що найскладніше.
Я бачу роботу ОДА сьогодні на тому етапі, коли налаштовується механізм під бачення керівництва. Це початковий етап. Його результат буде пізніше. Поки я не зафіксував серйозних промахів, глобальних проблем, про які можна було б говорити. Адміністрація працює, вирішує поточні питання, формує стратегічну лінію.
Мені, як депутату, хотілося б мати тіснішу співпрацю з ОДА. Хотів би бачити програми не тільки у сесійній залі, а й на засіданнях фракцій. Принаймні так раніше було: керівники підрозділів приходили на засідання фракцій і пояснювали позицію. Мені здавалося, що це знімало б багато проблем, які виникають під час розгляду в залі. Якби так було, це стало б корисною практикою.
Хочеться побажати команді Олександра Ілліча успіхів. На підтримку нашої фракції вони можуть розраховувати.
– Команда Олександра Ілліча – то і є частково фракція «Солідарність». От як, на Вашу думку, вдається працювати фракції? Чи не є вона занадто непомітною, мовчазною на фоні більшості? Чи це просто таке враження зі сторони?
– Знаєте, в кожного свої методи роботи (сміється, – авт.). У нас були часи, коли ми були дуже помітні. То теж було напрацювання якихось форм і методів роботи і поведінки. Нині робота відбувається не тільки в залі, а й поза ним. Ми багато своїх позицій відшліфовуємо. А якщо вони відшліфовані, то влаштовують членів фракції, тому ми є непомітні.
Ми – фракція конструктивна. Ми – не ті, хто буде зривати засідання за найменшого приводу, аби показати свою значущість чи присутність у залі. Ніколи того не робили і робити не будемо.
Серед нашої фракції у більшості – люди, які відбулися. Вони ділові, серйозні, з серйозними підходами. Тому коли все йде нормально, то наша помітність тільки у натисканні кнопок і висловленні позиції.
– Як фракція голосували при розгляді питання про призначення Валентини Касарди?
– У нас було вільне голосування з цього приводу. Я не знаю, як голосували члени нашої фракції. Я утримався.
– Ваша думка з приводу ситуації в «Проліску»?
– Я поважаю Валентину Іванівну, безперечно. Вважаю, що вона достойний керівник, багато зробила. Хотілося б знати більш детальну інформацію, а я її не знаю, тому волів би послухати. Не тільки щодо неї, а й щодо кожного керівника комунального закладу. Перед тим, як затверджують керівника, мені хочеться чути результат якоїсь перевірки, яка мала б передувати тому. На жаль, таких результатів не було. Ми можемо бачити на око, але треба знати достеменно, як розвиваються комунальні підприємства. Бо документи свідчать глибше. Тому я й не голосував ні за одну, ні за іншу позицію.
Треба вимірювати керівника за ефективністю роботи. Процедура має бути така: звіт, перевірка, тоді депутати визначаються. На жаль, цієї процедури тут дотримано не було, отож, я не маю підстав приймати рішення за чи проти.
– Чи голосували ви за зміни до бюджету і чи влаштовує вас розподіл коштів?
– Я вам скажу як людина, котра має за плечима три депутатських строки в обласній раді й один – у Верховній.
Жоден бюджет, за який я голосував чи не голосував, мене ніколи не влаштовував. Бо він взагалі не може влаштовувати. Бюджет обмежений, а питань завжди багато.
Депутат Святослав Кравчук піднімав питання військового ліцею (під час сесії закладу виділили 3 млн грн., коли планували 5 млн, – авт.). І воно правильне! Але й правильно говорить голова облради Ігор Палиця: де взяти кошти? Гроші виділили, їх використають, а тоді додадуть.
Знову ж таки – питання інсуліну. Та це питання життя людей! І ми не маємо на це грошей. Сьогодні на місяць чи на два виділили. А поїдьте спробуйте заберіть кошти з Державного бюджету! Все, знову ж таки, скинули на місцеві бюджети. І місцеві ради змушені шукати вихід, бо реальні живі люди мають отримати препарат, без якого вони не можуть жити.
Є дуже багато таких тонких чуттєвих питань, які не можуть мене влаштовувати як депутата. А з іншого боку я розумію: у нас є стільки коштів, скільки є, і їх треба якось розподілити.
Тому бюджет – то завжди компроміс. Якщо він влаштовує мене, я голосую. Якщо я не можу на нього піти, тоді не голосую і висловлюю свою думку. У цьому випадку це вимушене рішення. Але воно компромісне, тому я голосував за цей бюджет.
Джерело:
«Перший канал соціальних новин»
Текст і фото:
Олена ЛІВІЦЬКА