Сьогодні, 25 липня, під час засідання 44-ї сесії Луцької міської ради депутат-укропівець Ігор Поліщук піддав сумніву і намагався звинуватити у недостовірності слова члена фракції «Солідарність» у Луцькій міськраді Андрія Покровського. Подаємо без змін відповідь Андрія Покровського на заяви Поліщука.
«Прикро. Прикро, що люди, які хочуть керувати містом, самі кажуть неправду. Сказали, що я не володію ситуацією щодо наповнення бюджету міста. Звинуватили, що мої слова про те, що від комунальних підприємств в казну Луцька надійшло аж 363 тисячі гривень в першому півріччі, не відповідають дійсності, і тільки від КП “Луцькреклама” ми отримали 4 мільйони.
Заперечити мені могла тільки людина, яка сама не розбирається в бюджетних питаннях чи свідомо маніпулює громадською думкою. Я зла не тримаю. Але проведу невеликий лікнеп для підвищення кваліфікації радників.
Отож, на сайті Луцької міської ради є розділ “Бюджет” (https://www.lutskrada.gov.ua/budget). Там же можна знайти документ про доходи за перше півріччя 2018 року. Станом на 1 липня у загальний фонд було сплачено 363,5 тис. гривень частини чистого прибутку комунальних підприємств, що становить 96,9% від запланованого (фото в додатку).
Я жодного слова не казав про податок з доходів фізичних осіб, які працюють на КП, адже це зовсім інша стаття доходів. Чи навіть про отриманий податок на прибуток комунальних підприємств, якого також сплачено мізер, – 414 тисяч. Я говорив про кошти, які заробили для міста комунальні підприємства.
Спробую пояснити на прикладі. Скажімо, у вас є якісь вільні ресурси: земля, нерухомість, обладнання, гроші, власний розум врешті-решт. Ви думаєте, як ними правильно розпорядитися, щоб зберегти їх і примножити. Ви можете покласти гроші в банк під певний процент, який навряд чи буде великим, враховуючи інфляцію. Землю чи нерухомість ви можете здати в оренду і отримувати якусь плату за це. А можете створити фірму, піти на більший ризик, і, можливо, отримати більші дивіденди від вкладених ресурсів.
Так ось, немає різниці, хто власник – фізична особа чи місцева рада. І, власне, немає значення, комунальне це підприємство чи комерційна фірма: вони повинні приносити якісь дивіденди. Комунальне підприємство, наприклад, може працювати з мінімальною рентабельністю, але виконувати якусь соціально важливу функцію. Але якщо воно працює на конкурентному ринку, то потрібно, щоб воно приносило прибутки. Якщо воно прибутків не приносить і не виконує соціально важливу функцію, воно навряд чи потрібне. Краще віддати таку діяльність бізнесу.
А за перші півроку бюджет Луцька отримав всього 363,5 тис. гривень “дивідендів”, що свідчить про незадовільний стан діяльності луцьких КП.
Щодо “Луцькреклами”, то за 2017 рік це підприємство справді отримало надходжень понад 5 млн гривень.
Але чистий прибуток у 2017 році становив аж 1 100 гривень. З них в міський бюджет потрапило близько 250 гривень. Ще 200 гривень було сплачено податку на прибуток. Отож, все, що отримало місто від діяльності “Луцькреклами” у 2017 році, – це 450 гривень, а не 4 мільйони, про які розповідає радник міського голови.
Якщо ж він мав на увазі доходи, які отримує бюджет від реклами, то варто зазначити, що така діяльність керується законами і підзаконними актами. 80 % вартості оплаченої реклами в Луцьку йде в міську казну, а ще 20 % залишається в розпорядженні КП “Луцькреклама” (http://old.lutskrada.gov.ua/…/pro-vnesennya-zmin-do-rishenn…).
Зауважу, що до 2012 року в Луцьку всі 100 % йшли до міського бюджету. Тоді у відділі підприємництва Луцької міської ради цими питаннями займалися аж дві людини. Тому ніякої заслуги комунального підприємства в надходженнях міста від реклами немає. Навпаки: 20 % платежів воно забирає на свою діяльність.
Отож, вчіться розрізняти мільйони і тисячі, перевіряйте інформацію до того, як назвати когось брехуном. Адже в один момент ним можна стати самому».
Джерело:
Сторінка депутатської онлайн-приймальні Андрія Покровського в Facebook