Останнім часом багато розмов точаться навколо питань подальшої долі комунальних закладів Володимир-Волинського району у зв’язку з процесами децентралізації влади. Стосується це і закладу, який розташований у величезній будівлі у центрі міста, – районного будинку культури. У деяких ЗМІ та соцмережах уже почали коментувати можливості передачі його на баланс міста Володимира-Волинського. Втім, така споруда має неабияку балансову вартість та власників і користувачів, тож усі дії з нею обумовлені цілою низкою законних процедур.
Офіційне роз’яснення з цього приводу надав голова Володимир-Волинської районної ради, голова районної організації політичної партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Роман Гук: «Приміщення районного будинку культури перебуває у комунальній власності районної громади, тобто 25 тисяч жителів усього району. І лише у їх праві та повноваженнях вирішувати його долю. Так, у районі створено три об’єднані територіальні громади, крім того, є і десять сільських рад. Вважаю, що кожна з зазначених громад мусить сказати своє слово у вирішенні цього питання. Це мають бути виважені, обдумані та обговорені у громаді рішення сесій місцевих рад. Лише тоді питання може бути винесене на обговорення депутатів районної ради. Якими будуть ці рішення, ми ще не знаємо, тож керівники районної ради та райдержадміністрації жодних висновків та дій щодо визначення майбутнього статусу районного будинку культури не робили, хоча, комусь вигідно розпускати чутки, що вже все давно вирішено.
Які можливі сценарії розвитку подій? Кардинально різні. Перший – районний будинок культури функціонуватиме надалі так, як і зараз, але фінансуватиме його не лише районний бюджет, а надходитимуть кошти пропорційно з бюджетів об’єднаних та сільських громад. Другий, і ми теж не можемо його відкидати, якщо рішенням жителів району буде принципова відмова в утриманні цього закладу, районна рада змушена буде шукати інші виходи. В жодному разі не йдеться про передачу приміщення будь-якій іншій громаді. Рано і не варто про це говорити, але в крайньому випадку, можливий лише продаж за максимальною ціною, кошти від якого пропорційно потрібно буде розділити між громадами з умовою використання їх на розвиток галузі культури.
Ще раз зауважу, що процес довготривалий, пов’язаний з низкою реформ інших сфер господарювання, крім того, він потребуватиме проведення додаткових аналітичних досліджень, фінансових розрахунків. А наразі немає жодних підстав нагнітати обстановку і говорити про майбутнє закладу як про доконаний факт».