Валерія Савовича можна назвати справжнім патріотом рідного краю, адже він народився й виріс на Камінь-Каширщині. Більше того, після навчання та роботи у Львові він все ж повернувся у район, а у 2010 році став сільським головою рідного села Личини.
У березні цього року Президент України Петро Порошенко призначив його головою Камінь-Каширської районної державної адміністрації, де він успішно працює нині.
Цьогоріч партія Блок Петра Порошенка – «Солідарність» висунула Валерія Дунайчука кандидатом в депутати до Волинської обласної ради.
Валерію Савовичу, ви не так давно керуєте районом, однак вже є напрацювання. Що вдалося зробити за цей час?
Важливим напрямком своєї роботи я вважаю розвиток соціальної інфраструктури району. Нам вдалося провести реконструкцію та відкрити частину корпусу школи у селі Оленине, велися роботи й у навчальному закладі в селі Житнівка.
У селі Підцир’я розпочала діяльність станція юних техніків.
Дуже важливо приділяти увагу медичній сфері, тож у селі Теклине оновили ФАП.
Спільними зусиллями виконавчої та представницької влади району реконструйовано межовий знак, який об’єднує Камінь-Каширський і Ратнівський райони.
Зараз ми маємо ще одну болючу тему… Тисячі наших хлопців захищали нас на Сході. Зараз вони повертаються додому і потребують допомоги. Що робиться у цій сфері?
Звичайно, найбільшої соціальної уваги зараз потребують родини загиблих військовослужбовців, учасників АТО, а також демобілізовані. Тож у районі розроблена програма реабілітації військових та їх сімей.
Цього року багато сил пішло на ліквідацію пожеж на торфополях…
Так, дійсно, через погодні умови та наше географічне розташування у нас постійно горіли тоф’яники. Разом з рятувальниками та іншими службами ми намагались зробити усе, аби пожежі не перекинулись на села та не наробили лиха, адже часто вогонь був дуже близько.
Наш район дуже специфічний, однак ми маємо багатство – ліси, озера та ріки. Як ви вважаєте, чи можемо ми розвивати зелений туризм, цим самим створювати робочі місця для людей та мати дохід до бюджету?
Якщо чесно, я тільки «за» це. Одного разу я возив гостей у дідівську хату, якій понад сто років і яка збереглась у автентичному вигляді. Всі були у захваті, адже це ніби доторкнутись до історії. А у нас в районі таких хат не мало.
Проте є проблема – наш район відноситься до територій, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Не зважаючи на те, що вже на іншому березі річки вже «чиста» територія, ми не зможемо ніяк вмовити іноземців їхати сюди, адже вони жахаються лише при згадці про Чорнобиль…
Вважаю, що нам потрібно зараз залучити експертів, які візьмуть проби й аналізи. І, якщо рівень радіації в нормі, ми зможемо вкладати гроші у рекреацію.
У нас чимало водойм, але риби там немає… Та й рівень води щороку падає.
Так, колись у нас працювали насосні станції, які проводили очищення водойм. Зараз через брак коштів цього немає.
Окрім того, потрібно чистити меліоративні канали, на це потрібні чималі кошти, але я переконаний, що ми повинні їх шукати і лобіювати свої інтереси.
Ще одне важливе питання – ліміти на заготівлю другорядних лісових матеріалів. Зараз вони, м’яко кажучи, занижені.
Так, це питання я теж планую піднімати, якщо стану депутатом обласної ради. Тоді буде більше можливостей впливати на прийняття рішень.
Насправді, до мене приходили підприємці, які були готові платити дуже великі гроші, аби їм дали можливість заготовляти, для прикладу, лікарські рослини. І у нас є ця можливість. Просто часто люди пишуть цифри, навіть не уявляючи, що робиться в лісах. Це ж не нормально, що наші дари повинні пропадати, якщо від сплачених податків за них ми могли б ремонтувати дороги, садочки, забезпечувати обладнанням ФАПи та інше.
Насамкінець, чому ви вирішили балотуватись від Блоку Петра Порошенка – «Солідарність»?
Тому що я впевнений – зміни, які відбуваються в Україні дадуть новий поштовх для розвитку! Президент України Петро Порошенка отримав країну в складній ситуації – криза в економіці, війна на Сході, однак він не боїться в цей час проводити реформи, адже розуміє – вони на часі.
До того ж, я впевнений у команді «Солідарності» на Волині. Знаю, що разом ми зробимо життя краян кращим!