Ніколайчук Олександр: Україна буде успішна! Бо так хотіли ще наші діди-прадіди

Ніколайчук Олександр – кандидат у депутати міської ради від луцького осередку «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ» за квотою «Народного фронту». Балотується у виборчому округу 32.

Він –  успішний підприємець і свій перший мільйон заробив із позиченої сотні доларів.

Ніколайчук Олександр – учасник Революції Гідності та  активіст «Самооборони Волині».  У «Самообороні Волині» є керівником однієї з груп, яка діє згідно  Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону».

 Ніколайчук Олександр – кандидат у Луцької міської ради – висловив свою позицію щодо його участі  в місцевих виборах у команді Луцької міської організації партії «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ».

«Шановні лучани! Відчуваю та знаю, що багатьох українців переслідує відчуття розчарування від того, що Президент ще не виконав жодної своєї передвиборчої обіцянки. Так і є. Але я кожному, хто проголосував за «бізнесмена-олігарха» пояснюю, що не десь на стороні потрібно шукати винних та, більше того, звалювати всю провину на одну людину, а слід розібратися в самому собі. Усі, хто переконав себе й інших, що буде саме так, як розповідав Петро Олексійович, повинен до кінця донести той хрест і ту відповідальність, яку раніше взяли на власні плечі. Мені простіше. Я свій голос віддав на виборах за ту людину, у якій був упевнений, що той саджатиме негідників у тюрми. Бо там їм місце.

Проте, з іншого боку, ми всі повинні розуміти одну просту річ: наша країна перебуває в стані війни. Як би це хто не називав поміж собою чи офіційно. То є величезний тягар для бюджету та держави. І я не заздрю нашому Президенту та уряду.

Крім того, у нас є певна категорія як політиків, так і пересічних громадян, котрі все життя всіх критикують. Навіть є категорія політиків, котрі нині, перебуваючи у владі, умудряються виступати із опозиційною риторикою. Я вже не говорю про тих, у кого життєве кредо таке:  чим гірше в державі – то тим краще йти на вибори і перемагати. Згідний – так легше. Але це не правильно.

У мене бачення чітке: нам, активістам, не можна допускати помилок, які мали місце після подій Помаранчевої революції, коли всі розїхалися по домівках та кожен продовжив займатися своїм ділом.  Владу потрібно як мінімум контролювати, а як максимум інтегруватися та перебирати владні повноваження на себе. З громадського сектору ззовні на чиновників впливати значно важче, ніж із середини. Тобто владні повноваження – це не самоціль. Це – інструмент. Це засіб, з допомогою якого можна бути значно ефективнішим. Це – по-перше. А по-друге, до кожного мешканця міста потрібно достукатися, щоб було розуміння, що до нас в Луцьк ніхто не прийде зі сторони та комфортного життя тут нам не облаштує. Громадянське суспільство має формуватися із низу.

І не говоріть мені, що риба гниє з голови. Загляньте кожен у себе і розберіться, чи по совісті живете? Дайте собі відповідь на запитання: що я особисто зробив для того, щоб змінити той стан справ, який мене особисто не влаштовує,  та облаштувати життя так, як має бути згідно з основами моралі?

І на останок. Повірте, що навіть тисяча людей біля стін Верховної Ради чи кілька десятків небайдужих громадян можуть впливати на прийняття рішень у сесійній залі міськради. Маю власний позитивний досвід. Тому потрібно діяти і не нарікати на негаразди, які нас спіткали.

Саме тому «пхаюся» в оте «болото», яке називається владою. Якщо є позитивний досвід, ним треба ділитися. Якщо став у житті успішним, якщо «зробив» себе сам, то повинен допомогти реалізуватися іншим. Свій «метр на два» на цьму світі матиме кожен. Із собою «туди» не забереш нічого. Тому потрібно жити із позитивом і по совісті та працювати для людей.

Я навчився свої мрії втілювати в життя. Того і всім бажаю. Отож, до роботи. Я збираюся своїм депутатством «задовбати» усіх і вся, аби люди нарешті помітили позитивні зміни. Ставлення людей до влади і влади до людей потрібно змінювати. Україна буде успішна! Бо так хотіли ще наші діди-прадіди. А ми зобовязані це зробити заради наших дітей та прийдешніх поколінь».

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*